128 бригада в обличчях #53, Євген, оператор ПЗРК, солдат

Оновлено: 4 серп.

«Після влучення ракети з моєї «Ігли» підбитий «Ка-52» перевернувся в повітрі й відлетів за посадку. Через дві хвилини звідки повалив стовп диму…» – За два з половиною місяці до вторгнення Росії я звільнився зі строкової служби в ЗСУ і в перший день війни, 24 лютого, прийшов у військкомат. Я із Закарпаття, тому отримав направлення в 128 бригаду. На строковій службі був стрільцем-зенітником, вмів працювати з переносним зенітно-ракетним комплексом «Ігла» і тут теж став оператором ПЗРК. На передових позиціях із середині березня.

Тоді по нас дуже активно працювала російська авіація – літаки-штурмовики «СУ-25», вертольоти «Мі-8» та «Ка-52» («Алігатори»). Особливо небезпечний «Ка-52» – новітній бойовий вертоліт, який має на озброєнні гарматну установку з лазерною системою наведення, протитанковий ракетний комплекс, авіабомби та іншу зброю. Обстріли з повітря були по кілька разів на день, крім того, наші позиції накривала арта, мінометка, танки.

Того дня після чергового обстрілу я сидів у бліндажі, коли почув вигук: «Повітря! Вертушки!» Вибігаю з «Іглою» і бачу, як «Ка-52» залітає за посадку й розвертається. Знімаю з ПЗРК кришку й намагаюся захопити ціль, і тут із-за посадки вилітають ще два вертольоти – «Ка-52» та «Мі-8». Усі три вишикувалися в одну лінію на віддалі близько двох кілометрів від нас – «Мі-8» посередині, «Ка-52» по боках. Вони готувалися відкрити вогонь по наших позиціях, але я перший захопив ціль – крайній «Ка-52» – і зробив пуск. Як тільки пролунав постріл, вертольоти розлетілися, однак ракета вже захопила ціль і влучила.

Підбитий «Ка-52» перевернувся в повітрі догори пузом і зі шлейфом диму відлетів за посадку. А через дві хвилини звідти повалив густий стовп чорного диму. Момент влучення і чорний дим бачили всі мої товариші, однак у ті дні наша розвідка не запускала дрони, тому підтвердження збитого «Ка-52» довгий час не було. Тільки через кілька тижнів на наші позиції прийшла «спецура» зі своїм безпілотником, знайшла залишки вертушки й підтвердила знищення цілі. На фото – шматок обшивки з-під кардан-валу, це карбон, із використанням якого виготовляють «Ка-52, а не дюралюміній, із якого роблять «Мі-8» та більшість інших повітряних суден.

Втратити «Ка-52» дуже дорого, вертоліт коштує понад 16 мільйонів доларів, тому після цього російська авіація працювала дуже обережно. Зате посилилися артилерійські, мінометні й танкові обстріли.

За наступні кілька тижнів у мене були чотири контузії. Перший раз за три метри вибухнула міна. Я впав у бліндаж, тому вцілів. Другий раз нашу позицію рівняли два танки й міномет, втретє – в повітрі наді мною вибухнув касетний боєприпас, і мене накрила вибухова хвиля. Четверта контузія була найважча – за 5 метрів вибухнув 152-міліметровий артилерійський снаряд. Я був у окопі, інакше від мене нічого не залишилося б. Після останньої контузії мене доставили в госпіталь, а потім дали кілька тижнів реабілітації. Я зміг поїхати до бабусі на Закарпаття і як слід відпочити в тиші. А зараз знову готовий до бою…



0 коментарів