128 бригада в обличчях #34, Юрій – офіцер, командир підрозділу

«Я і мої бійці готові швидко освоїти натівську зброю і йти в наступ»

– Я львів’янин. Минулого року закінчив Львівську академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, отримав червоний диплом, тому мав право сам вирішувати, де служити. І з усього спектру бригад ЗСУ вибрав 128 окрему гірсько-штурмову Закарпатську бригаду. Багато чув про цю військову частину, знав, що тут служать справжні професіонали, й не прогадав.

На війні з початку повномасштабного вторгнення Росії. І хочу сказати, що теорія, яку нам викладали в академії, справджується в бойових умовах на 80 – 90 відсотків. Це дуже високий відсоток, який пояснюється тим, що більшість викладачів мають бойовий досвід із 2014 року і вчать курсантів речей, які їм дійсно знадобляться на передовій.

За цей час я двічі був контужений. 24 дні лікувався в госпіталі й знову повернувся в свій підрозділ.

Чого нам найбільше не вистачає? Новітньої зброї і техніки. Ми добре озброєні, щоб стримати росіян, але для контрнаступу необхідна новітня зброя і техніка натівського зразка. Я і мої бійці готові швидко освоїти її і йти в наступ.

Я бачив росіян у дії й знаю їх. Вони слабкі – п’ють на передовій, сваряться, б’ються між собою, ми самі це чули зі своїх передових позицій. Був випадок, що наші бійці взяли в полон російського полковника через те, що його броньований автомобіль заблукав і фактично сам прийшов нам у руки. Значить, у них геть погано з картографією й орієнтуванням.

Але ворога не слід недооцінювати. Він підступний і чисельно переважає нас.

Із росіянами неможливі переговори, усі домовленості, що були раніше досягнуті, вони віроломно порушили. Росіян треба зупиняти не переговорами, а виганяти тільки зброєю…


0 коментарів