128 бригада в обличчях #28, Іван – командир гармати, старший сержант

«Під час одного з боїв танк мого сина витримав два влучення в башту…»

– Я мобілізований у бригаду в лютому, одразу після повномасштабного вторгнення Росії. У 2014 – 2015 теж воював проти русні і теж у самохідній артилерії. А поміж тим працював завідувачем народного дому (будинку культури) на Львівщині й паралельно вчителював у музичній школі – вчив дітей гри на баяні.

У нас багато бойових виїздів – стріляємо по ворогу із закритих позицій на відстань до 15 кілометрів. Часто не бачимо цілі, але в цьому є й своя родзинка.

Працюємо з нашими самохідками, але якщо отримаємо натівські, дуже швидко освоїмо їх. Хлопці вже самі шукають в інтернеті, як вони працюють, вивчають нюанси дистанційно.

Кілька днів тому в мене було справжнє свято – вперше з початку війни побачив обох синів. Старший син командує ротою в танковому підрозділі нашої бригади (ми на різних позиціях, тому не перетинаємося), а молодший привіз нам із дому волонтерську допомогу. Так і зустрілися всі разом.

Старший син розповів, що під час одного з боїв його танк витримав два влучення в башту. І вистояв, зараз далі лупить русню.

Після війни повернуся додому й знову буду вчителювати. А зараз дистанційно здобуваю вищу освіту – на останню сесію в січні їздив особисто, а теперішню, випускну, сподіваюся, здам прямо звідси…



2 коментарі