128 бригада в обличчях #22, Олександр, офіцер артилерійського дивізіону

«Молотимо русню так, що аж паздіря летить!..»

– Ми зараз працюємо з гарматами-гаубицями 152 калібру. Вони ще радянського зразка, але цілком ефективні – б’ємо ними й ворожі колони, й окремі цілі на відстані до 20 кілометрів.

В Україну вже надходять із США британські гаубиці М777 калібру 155 мм, які набагато більше високоточні й далекобійні. Чи готові наші хлопці освоїти їх? Так.

Звичайно, різниця в експлуатації є. У нас система вимірювання кутів (кутомір) має 6 тисяч поділок, а в них – 6400. Тобто, чим більша дальність, тим точніша прицільність.

Для артилерійської обслуги працювати по панорамі 6000 чи 6400 – невелика різниця, вони все швидко освоять. Зате система визначення координат, якою займаються офіцери, зовсім інша.

Але це теж не проблема – програмне забезпечення дозволяє нам вираховувати координати по системі НАТО. Тому перекваліфікуватися й навчитися стріляти із гаубиць М777 можна й за тиждень – два.

Я про тих артилеристів, що добре вміють працювати з нашими гарматами. Якщо вчити з нуля, то, звичайно, треба більше часу. Але освоїмо, тут немає жодних сумнівів – ми готові!

Сам я з Великого Бичкова, це Рахівський район на Закарпатті, справжня Гуцульщина. Закінчив школу-ліцей в Ужгороді, хіміко-біологічний напрям. Рідні хотіли, щоб я став лікарем, а я мріяв стати військовим. Тому вступив не у Львівську політехніку, а в Національну академію сухопутних військ.

Сказав про це батькам уже після вступу, і вони прийняли мій вибір. Зараз служу в 128 бригаді. Молотимо з хлопцями русню так, що аж паздіря летить!..



0 коментарів